Календар Українських свят "Краю тихий світе милий - моя Україна..." Тарас Шевченко Свято, традиції, рід - ці слова в наш буремний час, інколи, на жаль, втрачають своє значення. Дана сторінка присвячена неповторним і самбутнім традиціям українського народу. Свято в українській народній традиції завжди займало провідну роль. Усі свята українського календарного року пов'язані з господарським життям та побутом українців. Кожне з них має свої особливості, традиції та обряди. Свято Катерини-7 грудня Свято Андрія-13 грудня Святого Миколая-19 грудня Святвечір- 6 січня Різдво-7січня Меланки-13 січня Щедрий вечір-14 січня Водохрещя-19 січня Св.Валентина-14 лютого Стрітення-15 лютого Благовіщення-7 квітня Обертіння-9квітня Юрія-6 травня День Матері -9 Травня Івана Купала-7 липня Петра і Павла-12 липня Прокопа-21 липня Іллі-2 серпня Покрова-14 жовтня Якщо у вас є якась ін
... Читати далі »
Характерною рисою традиційного українського одягу є надзвичайна мальовничість, яка відбиває високий рівень культури виробництва, володіння багатьма видами й техніками опорядження та оздоблення. Водночас народному одягу притаманна значна варіативність. Найбільш помітними були відмінності у костюмі, що побутував на Лівобережжі та Правобережжі, Слобожанщині та Поділлі. Це ж стосується й традиційного одягу населення Подністров'я, Карпат, Полісся та Півдня України. Регіональною специфікою були позначені передусім матеріали для одягу; конструктивні, технологічні і декоративні прийоми його створення; способи виробництва окремих деталей: головних уборів, взуття, прикрас; колорит, техніка та мотиви орнаментики — особливо сорочок і поясного одягу, які майже до кінця
... Читати далі »
Грім, блискавка, гроза Грім походить від руху по небу колісниці святого Іллі, а блискавка - іскри з-під копит коней, що везуть колісницю. Грім буває здебільшого в той час, коли небо вкрите хмарами; це тому, що в цей час чорти особливо люблять дражнити Бога: гасають дорогами, кружляють у вихорі пилюки, ламають у лісах дерева, зривають дахи і т. п. Під словом "блискавка" розуміють розрив хмар, який відбувається задля того, щоб архангел Гавриїл бачив, де ховається чорт і стежив за напрямом пущеної стріли. Зигзаги і змійки походять від того, що пущена стріла летить за чортом, який тікає врізнобіч. Пожежу від блискавки можна погасити лише сироваткою, квасом або ж козячим молоком. Громові стріли - з каменю, у вигляді конусоподібної кулі. Після удару вони входять у землю на сім сажнів, а через сім літ виходять на поверхню. Як що-небудь грім запалить: клуню, хліва, хату - тільки одну будівлю, то не треба боятися за решту будівель, - вони не займуться і не згорять. Під час грози не варто їсти ч
... Читати далі »
Хліборобство Хліборобство На етнічній території України населення здавна займалося хліборобством. У давні часи трипільської культури , ще чотири тисячі років до н.е., вирощування злаків посідало чільне місце серед інших видів господарських занять — таких, як мисливство, збиральництво, рибальство, до певної міри тваринництво. Сприятливі кліматичні умови, погідний ландшафт, родючі чорноземи спонукали до праці у полі. Минали тисячоліття, відбувалися переміщення давніх хліборобських племен з місця на місце, і все ж хто б не оселявся на тій землі — неодмінно відновлював традиції вирощування хлібних злаків. У результаті безпепервної протягом століть хліборобської діяльності на сучасній території України створилися багаті народні традиції у плеканні зернових культур. Здавна поділ орних земель на городні та рільні був зумовлений відповідною структурою сади
... Читати далі »
Легендою називають усне народне оповідання про чудесну подію, що сприймається як достовірне. Легенди дуже близькі до переказів та казок, наприклад їх початкові формули — «було це давно», «колись давно-давно», також фантастичний зміст, але такий, що трактується як диво, творене незвичайними людьми. На відміну від казкової фантастики у легендарну вигадку вірили як у можливу. Фантастика і вимисел легенди були тими чинниками, за допомогою яких неясне ставало зрозумілим, неможливе – досяжним. Легенда ро створення землі Старі люди розказують, що колись у повітрі колихалося щось таке, ніби шар-м'яч. Хтось його штовхнув і він розірвався; полетіли куски цього шару в різні сторони й утворилися земля, сонце, місяць, зорі. З одного куска утворилася земля, що ми на ній живемо. Завдяки китові, який підмостив свого хвоста, затрималася наша земля, а то була б полет
... Читати далі »
Байки - це короткі оповідання, де головними персонажами переважно є тварини, рослини, неживі предмети, явища природи. Комізм і сатира — невід'ємні особливості байки. Також байка повинна містити певний висновок, повчання - так звану мораль. МИШ І ЖАБА Жили раз миш і жаба. Вони були собі щирими приятелями. Раз каже жаба: — Нині буде весілля на тамтому боці ставу. Підемо туди. Миш налякалася та тихцем сказала, що вона не вміє плавати. — Е, це дурниця! — відповіла їй жаба.— Я зав'яжу тобі мотузок довкола шиї та перетягну тебе через воду. Лише не бійся! Миш повірила жабі та дала все з собою зробити. Так-то зачали вони мандрівку. Та коли знаходилися посеред ставу, налетів туди великий птах. Схопив миш і проковтнув її. Потім побачив жабу, що звисала на шнурку. Схопив і жабу та з'їв і її. Жаба мала ще настільки часу, щоб з плачем сказати голосно: — Ах, коби
... Читати далі »
Гуморески - короткі переважно римовані жартівливі твори створені на основі цікавих людських спостережень та курйозних випадків з життя. Гумореска завжди "заправлена" гумором, з додаванням іронії та сатири. Більшість гуморесок цієї колекції належать майстру пера Павлу Глазовому. Сидить москаль на прилавку, Прищурює очі… Так і знати: москалина Вареників хоче. Хоче бідний вареників, То й ніщо питати! Та тільки їх по-нашому Не вміє назвати. «Хазяюшка, галубушка! — Став він говорити. — Свари-ка мне вот энтаво!..» «Та чого зварити?..» «Да энтаво… как, бишь, ево У вас называют?.. Вот, что, знаешь… берут тесто, Сыром накладают…» «Та бог його святий знає, Що вам, служба, гоже!.. Тісто сиром накладають… То галушки, може?..» «Не галушки, не галушки, Я галушки знаю… Свари-ка мне, галубушка… Все, бишь, забываю… Уж с глаз долой, так с памяти!.. Вот энтакой бес-то
... Читати далі »
Антикризовий вертеп | Сценарій Надрукувати Надіслати електронною поштою 11.01.2009 Городянин – типовий представник ефемерного «середнього класу», вічно незадоволений, хоче, аби хтось (влада, Христос чи бодай Чорт) вирішив за нього його проблеми.Клітчастий костюм. Можна живіт зробити. Селянин – моя хата скраю, я нікого не чіпаю.Одяг - кожушок, шапка, пояс, Зірка Янголи – посланці Звідти. Три царі – несуть дарунки Христові. Перший цар – наддніпрянець – інтелігент. Одяг - костюм чорного кольору, метелик і біла сорочка, чорний плащ, окуляри, ціпок ( можна парасоля-жердина). Другий цар – західняк – одягнений як гуцул.Одяг - стрій під гуцульський - штани, вишита сорочка, пояс (до строю), кептар і капелюх гуцульський + топірець! Третій цар – східняк – у шахтарській касці з ліхтариком. Одяг - каска, помаранчева камізеля, штани, лице в сажі. Банкір – в аутен
... Читати далі »
Сопілка, народний духовий музичний інструмент, в Україні відомий з княжих часів. Виготовлявся із калинової гілки, бузини, ліщини, очерету та ін. Довжина сягала 30-40 см, у нижньому кінці просвердлювали 5-6 дірочок. У західних регіонах побутували різновиди сопілки – денцівка, дводенцівка, флояра. Українська сопілка звичайно має шість пальцьових отворів, що дає діатонічну послідовність із семи звуків. При передуванні ця послідовність транспонується на октаву вище, а потім ще на квінту вище, що створює досить широкий звукоряд. Завдяки мистецьким способам гри на сопілці з цього простого інструмента вправні виконавці можуть видобути повний хроматичний звукоряд, що дає змогу грати в усіх тональностях. Але для цього потрібна надзвичайна майстерність. Розвиток техніки хроматичної гри на сопілці зумовлений бажанням сучасних музик виконувати на цьому інструменті художні
... Читати далі »
Календар Українських свят "Краю тихий світе милий - моя Україна..." Тарас Шевченко Свято, традиції, рід - ці слова в наш буремний час, інколи, на жаль, втрачають своє значення. Дана сторінка присвячена неповторним і самбутнім традиціям українського народу. Свято в українській народній традиції завжди займало провідну роль. Усі свята українського календарного року пов'язані з господарським життям та побутом українців. Кожне з них має свої особливості, традиції та обряди. Свято Катерини-7 грудня Свято Андрія-13 грудня Святого Миколая-19 грудня Святвечір- 6 січня Різдво-7січня Меланки-13 січня Щедрий вечір-14 січня Водохрещя-19 січня Св.Валентина-14 лютого Стрітення-15 лютого Благовіщення-7 квітня Обертіння-9квітня Юрія-6 травня День Матері -9 Травня Івана Купала-7 липня Петра і Павла-12 липня Прокопа-21 липня Іллі-2 серпня Покрова-14 жовтня Якщо у вас є якась ін
Характерною рисою традиційного українського одягу є надзвичайна мальовничість, яка відбиває високий рівень культури виробництва, володіння багатьма видами й техніками опорядження та оздоблення. Водночас народному одягу притаманна значна варіативність. Найбільш помітними були відмінності у костюмі, що побутував на Лівобережжі та Правобережжі, Слобожанщині та Поділлі. Це ж стосується й традиційного одягу населення Подністров'я, Карпат, Полісся та Півдня України. Регіональною специфікою були позначені передусім матеріали для одягу; конструктивні, технологічні і декоративні прийоми його створення; способи виробництва окремих деталей: головних уборів, взуття, прикрас; колорит, техніка та мотиви орнаментики — особливо сорочок і поясного одягу, які майже до кінця
Сопілка, народний духовий музичний інструмент, в Україні відомий з княжих часів. Виготовлявся із калинової гілки, бузини, ліщини, очерету та ін. Довжина сягала 30-40 см, у нижньому кінці просвердлювали 5-6 дірочок. У західних регіонах побутували різновиди сопілки – денцівка, дводенцівка, флояра. Українська сопілка звичайно має шість пальцьових отворів, що дає діатонічну послідовність із семи звуків. При передуванні ця послідовність транспонується на октаву вище, а потім ще на квінту вище, що створює досить широкий звукоряд. Завдяки мистецьким способам гри на сопілці з цього простого інструмента вправні виконавці можуть видобути повний хроматичний звукоряд, що дає змогу грати в усіх тональностях. Але для цього потрібна надзвичайна майстерність. Розвиток техніки хроматичної гри на сопілці зумовлений бажанням сучасних музик виконувати на цьому інструменті художні